Хронічна неуспішність

– це синдром,який характеризується неспівпаданням між очікуваннями дорослих і досягненнями дитини. Ризик виникнення зьявляється тоді,коли з дитиною починаються систематичні заняття результати яких не влаштовують батьків чи педагога. Зазвичай це період підготовчої групи дит.садка.

Психологічний профіль:

1)підвищена тривожність.

2)дезорієнтація дій.

3)низька результативність-дитина вважає себе поганим учнем.

Прогноз та корекція хронічної неуспішності(х.р.)

Характеризується неспівпаданням очікуванням дорослих і досягненням дитини.Ризик виникнення починається тоді, коли з дитиною починають систематичні заняття,результати яких не влаштовують батьків або педагога.Зазвичай підготовча група д/с.

Особливість синдрому:

Підвищення тривожності,дезорганізація дій,низька результативність,дитина уявляє себе поганим учнем.

Наслідки тривожності це:

 непродуктивна витрата часу,відмова від виконання завдань,нестійка увага(увага фіксується на дрібницях,з виду випускається головне).

Передумови неуспішності:

-невідповідність методів навчання можливостям дитини;

-підвищена очікуваність батьків;

-підвищена тривожність формується через невдачі навчання під впливом сімейних факторів.

Корекція хронічної неуспішності:

1.забезпечити дитину відчуттям успіху;

2.під час оцінки діяльності керуватися наступними принципами:

-не спів ставляти середній результат учнів з еталогом;

-результат дитини порівнювати тільки з результатом дитини;

-якщо в дитини не виходить треба сказати завтра буде краще. Налаштовувати на позитив;

-знайти сферу у якій дитина буде успішною;

-дозувати навантаження в дитини;

-не винити дитину за її неуспішність;

-перериви під час занять,які заповнюють активними рухами.